-
1 do
n ж. ім'я* * *I [duː] n; (pl dos, do's [duːz])1) обман, шахрайство, ошуканство2) розвага, веселощі; вечірка3) угода; участь, частка, доля4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіхII v1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)10) оглядати ( визначні пам'ятки)11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)12) відбувати ( термін покарання)13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)III муз.до ( у сольмізації)IV [duː] скор. від ditto I 1 -
2 do
I [duː] n; (pl dos, do's [duːz])1) обман, шахрайство, ошуканство2) розвага, веселощі; вечірка3) угода; участь, частка, доля4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіхII v1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)10) оглядати ( визначні пам'ятки)11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)12) відбувати ( термін покарання)13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)III муз.до ( у сольмізації)IV [duː] скор. від ditto I 1
См. также в других словарях:
вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як … Український тлумачний словник
викладати — а/ю, а/єш, недок., ви/класти, аду, адеш і рідше ви/ложити, жу, жиш, док., перех. 1) Дістаючи, витягаючи звідки небудь, класти що небудь назовні, на щось. || Розкладати що небудь. 2) Класти в певному порядку шматки дерну, дерев яні бруски, камінці … Український тлумачний словник
спецдисципліна — и, ж., розм. Навчальна дисципліна, що охоплює яку небудь конкретну галузь знань, необхідну спеціалістові … Український тлумачний словник
елементарний — а, е. 1) Який стосується тільки основ чого небудь; початковий, найпростіший, основний. 2) перен. Який не становить труднощів, нескладний; найпростіший. Елементарне запитання. || Зрозумілий кожному без усяких пояснень. •• Елемента/рна матема/тика… … Український тлумачний словник
предмет — а, ч. 1) Будь яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття. || також у сполуч. зі сл. споживання, торгівля, розкіш і т. ін. Певна річ, що задовольняє ті чи інші потреби (звичайно побутові). •• Предме/ти пра/ці об єкт… … Український тлумачний словник
солдат — а, ч. 1) Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. || Військовослужбовець взагалі. •• Віддава/ти в солда/ти іст. посилати на військову службу; брати у солдати. Моги/ла Невідо/мого солда/та могила безвісного воїна, яку вшановують як пам ять… … Український тлумачний словник
штрафний — а/, е/. 1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна/, но/ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни/й, но/го, ч. Те саме, що Штрафни/й уда/р (кидо/к). •• … Український тлумачний словник